Правила будування каркасних будинків та поради

Каркасне будівництво останнім часом стає дедалі популярнішим. Це пояснюється тим, що такі будинки є одним з найдешевших і практичних методів будівництва свого житла.

Наша покрокова інструкція та поради експертів допоможуть легко збудувати будинок своїми руками.

Каркасний будинок має цілу низку переваг, але є й деякі недоліки, з якими необхідно попередньо ознайомитись.

Покрокова інструкція з будівництва каркасного будинку

Крок 1. Створити проект будинку

Потрібно визначитись з розмірами та характеристиками майбутнього будинку та замовити або самостійно створити проект будинку, якщо у вас є знання у проектуванні або профільна освіта.

Крок 2. Підготовчі роботи

Насамперед необхідно розчистити місце під будівництво. Для цього забирається все сміття та рослинність, ділянка вирівнюється. Важливо також підготувати простір для в’їзду та розвороту техніки.

Після цього проводиться розмітка. Існуючий план будівлі переноситься на ділянку за допомогою вбитих кілочків, на які натягується мотузка. Вона показуватиме розташування всіх зовнішніх та внутрішніх стін. Кути між майбутніми стінами мають бути строго 90 градусів, інакше будівля буде нестійкою.

Крок 3. Закладка фундаменту для каркасного будинку

Щоб правильно закласти фундамент, потрібно дотримуватися таких умов: визначити тип ґрунту на ділянці, приблизну вагу майбутнього будинку, висоту пролягання ґрунтових вод, снігові та вітрові навантаження.

Великою перевагою каркасного будинку є те, що для нього підійде практично будь-який вид фундаменту. Найбільш поширеними є пальово-гвинтовий, плитний та дрібнозаглиблений стрічковий типи.

Палево-гвинтовий фундамент використовується найчастіше, оскільки він досить простий і дешевий. Крім того, його можна спорудити і власноруч. Такий фундамент передбачає встановлення паль, які загвинчуються глибоко всередину. Він підходить практично для всіх ґрунтів, крім скелястих. Особливо пальово-гвинтовий фундамент ефективний для заболочених ґрунтів, де інші види фундаменту вимагають великих витрат, оскільки щільні породи ґрунту розташовуються досить глибоко.

Плитний фундамент створюється з арматури та бетону. Плита, що вийшла, повинна бути у висоту не менше 30 см. Вона заглиблюється в землю на 10-20 см. Такий фундамент, незважаючи на підвищену вартість, має ряд переваг: він більш міцний і довговічний, його можна використовувати в якості основи для підлоги без витрати додаткових. коштів.

Дрібнозаглиблений стрічковий фундамент є бетонною стрічкою висотою близько 70 см, яка заглиблюється в землю на глибину 10-40 см. У виритій траншеї створюється піщана «подушка», укладається металева арматура і заливається бетон. Вартість такого фундаменту порівняно невелика, його можна створити власними силами, але необхідно чітко дотримуватися технології встановлення.

Крок 4. Споруда підлоги

У випадку бетонної підлоги плитний фундамент вже є основою. Коли встановлено стрічковий фундамент, потрібні додаткові роботи із заливання бетонної підлоги. При цьому використовуються легкі види бетону, наприклад керамзитобетон.

Спорудження дерев’яної підлоги на гвинтовому фундаменті вимагає більш складних робіт. Спочатку необхідно провести обв’язування фундаменту. Вона виконується за допомогою бруса розміром 150 на 150 мм або 150 на 200 мм. Обв’язка потрібна, щоб надати міцність фундаменту, рівномірно розподілити навантаження на нього і створити опору для майбутньої підлоги.

Кути брусів з’єднуються методом «полдерева» (відрізається половина від товщини бруса) або «в полулапу» (брус зрізається так, щоб елементи з’єднання знаходилися під кутом один до одного). Після цього кут обв’язки кріпиться до фундаменту за допомогою болтів.

Наступним етапом після обв’язування є монтаж лаг. Лаги (бруси відповідної довжини) кріпляться до обв’язування за допомогою кутів і цвяхів на відстані близько 60 см один від одного. Така відстань потрібна, щоб можна було розмістити між лагами утеплювач підлоги.

Завершальні роботи зі спорудження підлоги пов’язані з гідроізоляцією та утепленням. Знизу до лагів за допомогою саморізів кріпиться дошка. На неї укладається гідроізоляційне покриття, а на нього вже шар утеплювача завтовшки 15-20 см. Поверх утеплювача натягується пароізоляція, яка прикривається фанерою або дошкою.

Крок 5. Встановлення стін каркасного будинку

Каркас будинку збирається з дощок розміром 50 на 150 мм або 50 на 200 мм, які кріпляться між собою та з брусами за допомогою металевих куточків та цвяхів.

Стіни збираються на вже готовій підлозі каркасного будинку. Спочатку робиться нижня обв’язка. Деталі для стін заготовляються заздалегідь, а весь процес чимось нагадує збирання дитячого конструктора. Зазвичай збирають кожну стіну окремо. Вона складається з вертикальних, верхніх та нижніх елементів, які називаються шаблонами. Зверху стіни робиться ще одна обв’язка, необхідна для встановлення крокв покрівлі.

Укоси та розкоси. Ці елементи потрібні для надання стійкості стіні. Укоси встановлюються з внутрішньої сторони в тому випадку, коли стіна обшиватиметься плитним матеріалом. У процесі такої обшивки укоси забираються. Якщо стіна обшивається вагонкою, слід встановлювати постійні розкоси. Вони кріпляться на кожну пару стійок по 2 зверху та знизу.

Кути. Вони відіграють важливу роль у каркасі будинку, оскільки на них припадає велике навантаження. Тому їх прийнято збирати з кількох дощок, щоби збільшити міцність конструкції. Зазвичай в кутку встановлюють дві стійки, а простір, що утворився, заповнюється утеплювачем.

Простінки (внутрішні перегородки). Збираються як і зовнішні стіни, з окремих шаблонів, після чого встановлюються цілком у конструкцію будинку. Оскільки внутрішні перегородки не мають особливого навантаження, вони виготовляються з полегшених дощок. Утеплювач усередині стін виконує функцію не так теплоізоляції, як звукопоглинання.

Верхня обв’язка. Після встановлення стінок зверху по всьому периметру прибивається дошка до 150 мм завтовшки. Це робиться для міцного зчеплення кутів, об’єднання всіх елементів каркасних стінок у єдине ціле й у розподілу навантаження. Щоб ще більше посилити конструкцію будинку, використовується фанера або OSB-плити, які прибиваються до каркасу по всій поверхні будинку.

Крок 6. Будівництво даху каркасного будинку

Дах каркасного будинку мало чим відрізняється від дахів кам’яних та бетонних будинків, а його кріплення до стін легше здійснити.

Насамперед, слід визначитися з типом конструкції даху. Найчастіше вибирають двосхилий або мансардну покрівлю. Якщо будинок зводиться своїми руками, то краще зупинитися на першому варіанті, оскільки він простіше.

Кут ухилу скатів покрівлі має бути в межах 30-45 градусів, що забезпечує найкращий спосіб стікання води та талого снігу. Каркас покрівлі утворює сукупність крокв, які спираються на балки. Слід детально розрахувати необхідну кількість крокв, їх перетин та довжину, спосіб кріплення та крок встановлення. Зверху на кроквяну конструкцію монтується обрешітка із сухої дошки – основа для монтажу утеплювача та покрівельного матеріалу.

Крок 7. Утеплення

У каркасному будинку слід утеплювати все: стіни, підлога, стеля. Як утеплювач найчастіше використовується мінеральна вата, базальтова вата, пінопласт і пінополістирол. При виборі теплоізолятора необхідно враховувати особливості дерева, з якими він буде поєднуватися якнайкраще.

Сам процес утеплення здійснюється в такий спосіб. Зовні, поверх OSB-плит натягується спеціальна гідроізолююча мембрана. Усередині будинку утеплювач укладається між стояками з напуском на стик попереднього. Кількість утеплювача залежить від кліматичних умов та товщини стін.

Підлога утеплюється аналогічним способом. Стеля краще починати утеплювати з горища. Пароізоляційна плівка кріпиться знизу на стельові балки та підшивається фанерою або дошкою. Після того, як утеплювач укладений, поверх нього натягується пароізоляційна плівка, що захищає від вологи зсередини будинку. Слідом кріпляться листи фанери або OSB-плити, поверх яких здійснюється остаточне внутрішнє оздоблення.

Крок 8. Внутрішнє та зовнішнє оздоблення

Заключним етапом будівництва каркасного будинку є внутрішнє та зовнішнє оздоблення. Внутрішнє оздоблення може бути виконане за допомогою таких матеріалів: вагонка, OSP-плита (з подальшою штукатуркою стін), гіпсокартон або гіпсоволокно (з подальшим фарбуванням стін або наклейкою шпалер).

Черговість оздоблювальних робіт така:

• усуваються всі стики між плитами шляхом шпаклювання;
• наноситься ґрунтовка для майбутнього фарбування стін або клей для шпалер;
• поклейка шпалер, фарбування стін, нанесення малюнків тощо.

Зовнішнє оздоблення може бути з вентильованим фасадом або без нього. Найчастіше вибирають вентильований фасад, що дозволяє створити додатковий простір для утеплення будинку. Матеріали для зовнішнього оздоблення дуже різноманітні: імітація бруса, дерев’яні панелі, пластиковий та металевий сайдинг, фасадна плитка та термопанелі.

Поради експертів

1. У процесі закладки фундаменту краще використовувати палі, які мають розширену «п’яту». Така конструкція паль у кілька разів збільшує здатність фундаменту, що несе. Крім того, дана конструкція ефективно протидіятиме спучування грунту.
2. Для закріплення обв’язувального бруса слід заздалегідь заготовити спеціальні шпильки, які з’єднують основу будинку з фундаментом. Чим частіше встановлені ці шпильки, тим міцнішою буде конструкція каркасного будинку.
3. Для обв’язки можна використовувати брус розміром 150 мм на 100 мм, але його ціна досить велика. Краще використовувати кілька дощок меншої товщини, з’єднаних разом, що значно збільшить міцність обв’язування.
4. У тому випадку, якщо лаги дуже великої довжини, використовується поперечна балка, на яку прибивають перемички для збільшення міцності конструкції.
5. Щоб зменшити витрати на будівництво каркасного будинку і одночасно суттєво збільшити його міцність, можна застосувати технологію збірних стійок, коли кожна стійка монтується з двох дощок, що скріплюються цвяхами.

Популярні запитання та відповіді

Як знизити витрати на будівництво каркасного будинку?

Насамперед слід чітко визначитися з оптимальною площею будівлі, її поверховістю, наявністю підземного гаража, мансарди тощо. Можна також закупити будівельні матеріали взимку, коли вони дешевші.

Головне, що може допомогти від перевитрати в процесі будівництва – грамотний проектбудинку, розрахунок матеріалів, які мають піти на забудову, та чіткий контроль за виконанням цього проекту. На етапі входу в будівництво не варто економити в кошторисі якості матеріалів, а також на технології зведення саме каркасного будинку. Про те, як грамотно звести споруду або об’єктивно не роздмухувати кошторис, може підказати архітектор чи технолог на етапі проекту.

Дерев’яні каркасні конструкції спочатку найекономічніші за витратою матеріалів і трудомісткості — вони вимагають в 1,5-2 рази менше деревини, ніж зроблені з колод і брусчасті. На відміну від рубаних, каркасні стіни не схильні до усадки і можуть бути оброблені відразу ж після установки. Крім того, грамотне утеплення не тільки дозволить забезпечити комфорт у будинку, захистити його від плісняви ​​та грибка, а й заощадити у процесі експлуатації. Від того, наскільки якісно теплоізольовані конструкції залежить, скільки домогосподар буде платити за опалення.

Що краще доручити фахівцям?

Навіть коли каркасний будинок зводиться власноруч, без допомоги фахівців не обійтися. Будівництво вимагає різнобічних знань та навичок. Для деяких може виявитися складним самостійне закладання фундаменту, проведення водопроводу або монтаж електрики.

Але є й інші роботи, які краще доручити фахівцям. Часто рекомендують залучати професіоналів на стадії проекту та розрахунку будинку, тому що тільки фахівець може сказати, чи не заощадили ви на чомусь життєво важливому для об’єкта.

Особлива увага приділяється і теплоізоляції каркасних конструкцій. Важливо розібратися у всіх нюансах вибору матеріалів, так як дерев’яні будинки мають зменшену масу і підвищену пожежну небезпеку. Отже, необхідно використовувати легкий, вогнестійкий матеріал, що має оптимальні теплотехнічні та механічні характеристики.